Сказка Котигорошко
Читать сказки онлайн / Украинские народные сказки
VIII Ієрархії як сервіс
Поручник Котигорошко вирішив освоїти якийсь суміжний фах. Електронною поштою він поспілкувався з усіма своїми колегами — командирами чот спецсотні бойової магії і виявилося, що до співпраці готовий лише командир чоти «Гримуар» осавул А.Г.Ріппа. Решта були хто де — командир чоти «Відун» поручник Олегвіщий поїхав на урочисте відкриття керамічної фабрики у Трипілля; сотник Шиванський, командир чоти «Браман», перебував у глибокій медитації; чотовий командир «Каббали» сотник Елохіменко тимчасово був відряджений у розпорядження сотенної інтендантської служби — допомагав закуповувати магічні атрибути;
командир чоти «Вікка» поручник Рогорог відбув у Британію — його виписав як особистого консультанта виконроб будівництва комплексу «Стоунгендж»; поручник Канні-Баллон не міг вийти із експерименту, який він поставив над самим собою, і дезомбуватись. Зате осавул Ріппа охоче погодився прилучити колегу до магічних таємниць профілю своєї чоти.
— Отож, Вишнеславе, — говорив Котигорошкови осавул Ріппа телефоном, — двадцять першого вересня рівно о двадцять першій годині двадцять одна хвилина ти маєш зосередитись і замедитувати на ось цьому талісмані, який я послав тобі електронкою. — Котигорошко вже мав перед собою білий аркуш з видрукуваною принтером якоюсь карлюкою. — Замкнись у своїй кімнаті, Вишнеславе, — напучував Котигорошка осавул Ріппа, — вимкни усі засоби зв'язку, освітлення, телевізор і довго дивись на печатку «Лемегетон». Потім прийду я і проведу для тебе цікаву екскурсію.
У призначений час, після виконання усіх технологічних операцій, осавул Ріппа, який з'явився невідомо звідки, ввів Котигорошка у якийсь сіро-сріблястий простір, що справляв враження безкінечного.
— Суть церемоніяльної магії, що базується на таємних чорних книжках — гримуарах, — почав свою лекцію осавул Ріппа, — полягає в тому, що оператор, він же маг, викликає потрібного йому духа і той виконує поставлене перед ним завдання. Від ступеня складности і характеру завдання залежить, якого саме духа треба викликати. А поки ми їх не турбуємо, вони собі мирно мешкають на семи небесах, причому на кожному небі є по три ієрархії духів — добрі, злі і нейтральні. Зазвичай, роботу виконують або добрі, або злі, а нейтральні, як їх ще називають олімпійські, в основному виконують внутрішні функції — забезпечують життєдіяльність небес, наглядають за порядком, несуть прикордонну службу і є своєрідним миротворчим контингентом між добрими і злими, вони ж приймають гостей. Отже, почнемо з першого неба Шамаїн.
— Прошу!
— Прошу, прошу, — Котигорошка і осавула Ріппа гостинно припрошував олімпійський дух Фул, занудна особа з кривою посмішкою, — прошу на небо Шамаїн. Я вам зараз коротко розповім історію виникнення нашого неба, потім відвідаємо територію доброго духа Гавриїла, а затим — злого — Асмодея. Чи, може, панство бажає навпаки?
— Панство бажає, аби ти, Фуле, трохи помовчав, — безцеремонно обірвав духа осавул Ріппа, — ми тут довго не затримуватимемось. Оглянь, Вишнеславе, цей пейзаж і підемо далі. До речі, це небо пов'язане з днем життя — понеділком, планетою — Місяцем, а зодіакальним знаком — Рака. Але нам час йти далі.
Не встиг Котигорошко як слід роздивитися нудний фіолетовий ландшафт, як вони опинилися на другому небі.
— Це Раквіє, — пояснив осавул Ріппа, — небо духа олімпійського Офієла, ось він спить під кущем, ледащо рідкісне, ану вставай, неробо! — Дух Офієл поволі підвівся. — Це небо вівторка, — пояснював далі осавул Ріппа, — планети Меркурія, тому тут усе таке мінливе, як ртуть, зодіакальних знаків Близнюків та Панни, тут же мають свої володіння добрий дух — Самуїл, злий — Левіафан. Ходімо далі.
Третє небо під назвою Сагун зустріло їх зеленуватим сліпучим сяйвом і весняним пейзажем.
— Це олімпійський дух Гагіт, — відрекомендував осавул Ріппа гарненького, як молода дівчина, духа, — дуже веселе створіння.
Дух Гагіт дзвінко засміявся і пустив Котигорошкови очима бісики.
— День цього неба — середа, планета — Венера, а зодіакальні знаки — Бичок і Ваги, — пояснював осавул Ріппа. — Добрий дух — Анаїл, злий — Астарот. Добре тут, але треба рухатись далі.
На четвертому небі, що називалося Зебул і поєднувалося з днем тижня — четвергом, планетою — Юпітером, зодіакальними знаками Стрільця та Риб, дорогих гостей зустрів привітний дух Бетгор і дуже припрошував їх відвідати ще володіння доброго Сашиїла та злого Беліяла, але вони мусили розпрощатися.
На п'ятому небі — Махон — їх зустрів високий похмурий нервовий дух Фалек і по-військовому відрапортував:
— П'яте небо, під назвою Махон, день життя — п'ятниця, планета — Марс, знаки зодіака — Баран і Скорпіон, добрий дух — Касиїл, злий дух — Сатанаїл, доповідає олімпійський дух — маршал Фалек Войовничий!
— Ви вільні, Фалеку, — сказав осавул Ріппа і шепнув на вухо Котигорошкови: — Страждає на манію величі, уявляє себе великим полководцем.
На шостому небі, що має ім'я Арбател, день — суботу, планету — Сатурн, зодіакальні знаки — Козеріг та Водолій, олімпійця — Аратрона, доброго — Рафаїла та злого — Вельзевула, на них чекав сюрприз: злий дух Вельзевул давав урочите прийняття з нагоди державного свята — Дня незалежности нижньої ієрархії шостого неба, так званої Великої Інфернальної імперії.
— Мусимо бути гостями, — сказав Котигорошкови осавул Ріппа, коли меткий посланець вручив їм запрошення Вельзевула — шматки пергаменту зі шкіри невідомого походження з печатками їх власника, — бо інакше пан Вельзевул може образитись, а це тут дуже небажано.
Поки вони одягалися у завбачливо доставлені їм разом із запрошеннями фраки і білі камізельки та лаковані черевики, осавул розповів Котигорошкови деталі:
— Наше щастя, що ми без особливих пригод пройшли перші шість небес, тобто, я маю на увазі, що на жодному з них на той час не було якогось державного чи родинного свята, бо засіли б ми там надовго. До речі, на сьоме небо ми уже, мабуть, не потрапимо, тож я тобі коротко опишу його. Називається воно Макен, олімпійським духом там такий собі Ох, день, як ти уже здогадався, — неділя, планета Сонце, зодіакальний знак — Лев, добрий дух — Михаїл, а злий — Люцифер.
— Слухай, колего, — спитав Котигорошко осавула, — у мене виникло запитання, що має робити дух, ну, скажімо, Самуїл, коли в один і той самий час його викликають на службу двоє магів, хоча б ти і я? Що йому — роздвоюватись?
— Та ні, — засмівся осавул, — я не сказав тобі, що у кожного з верховних духів є цілі армії нижчих духів. У згаданого тобою Самуїла є два перші заступники — генерал-фельдмаршали Арнінієль і Харпон, у тих, у свою чергу, по три генерали, у першого — Дарсіель, Брумієль, Несторієль, у другого — Хармеас, Мересін, Храніан, у кожного з цих генералів — по два генерал-лейтенанти, по три генерал-майори і по десятку полковників, а у тих — відповідно нижчі чини, аж до тисяч і тисяч рядових. А якщо станеться так, як ти змоделював, то Самуїл з поваги до обох магів не прийде до жодного, а до обох пришле своїх перших заступників, якщо на службу покличуть три маги, то буде послано трьох генерал-лейтенантів у супроводі переконливого прохання про вибачення та засвідчення пошани. Назагал скажу тобі, Вишнеславе, що сервіс у цих духів, як у кращих корчмах Харкова і Полтави.
— Гості з матеріяльного світу! — оголосив про прибуття Котигорошка і осавула Ріппа мажордом, коли вони ввійшли у величезний похмурий Вельзевулів палац, змурований з червоного застиглого вогню.
їх зустрів сам господар.
— Маг А.Г.Ріппа, — відрекомендувався осавул.
— Маг К.Т.Горошко, — назвав себе навчений осавулом Котигорошко.
— Імператор Великої Інфернальної Імперії, засновник і Великий Магістр Ордена ФЛІ і так далі, — весело промовив Вельзевул і, махнувши полою довгого вогненно-червоного шовкового плаща, жестом запросив гостей до зали. — Прошу знайомитися з моїми придворними. — Вони пішли вздовж шеренги пишно вбраних вельмож, кожен з яких при наближенні до них Імператора з Котигорошком і осавулом Ріппа називав себе.
— Сатан, Лідер Опозиції.
Та у них справжня демократія, подумав Котигорошко, відважуючи поклон бундючному духови в демонстративно біднішому, ніж у інших, одязі, а цей ще в популізм грає.
— Ієронімус, Принц Смерти, Великий Адепт Ордену.
— Молох, Принц Землі Сліз, Великий Адепт Ордену.
— Плутос, Принц Вогню.
Тож ось ви, голубчики які. Премилі Хлоп'ята!
— Леонард, Великий Майстер Шабашу, Рицар Ордену.
— Баал, Міністр Угод.
Скромно відрекомендувався, а які ж у нього колосальні можливості, це — майже теж саме, що начальник податкової служби та міністр фінансів в одній особі у нашому світі.
— Прозерпіна, Лукавая Спокусниця, Принцеса Грайливих Духів.
Ну, ваших підопічних ми добре знаємо.
— Адрамелек, Лорд-Канцлер, Великий Адепт Ордену.
— Астаротік, Головний Скарбник.
— Нергал, Начальник Таємної поліції. А без вас як же ж?!
— Баалберіт, Головнокомандувач Армії, Головний Адепт Ордену.
— Бельфегор, амбасадор у Гелії.
— Маммон, амбасадор у Германії.
— Веліял, амбасадор у Турані.
— Ріммон, амбасадор в Африці.
— Тамус, амбасадор у Старій Европі.
— Мартінет, амбасадор в Атлантиді.
Цікаво, чому нема посла в Україні, одне з двох — або він зараз виконує свою місію в Неньці, або Україна ще не має з Імперією Вельзевула дипломатичних стосунків. Треба опісля спитати Імператора.
— Хабарон, Лорд-Верховний Суддя. Ах, непідкупний ти наш!
— Аластор, Спеціяльний Уповноважений з громадських робіт.
Просто розчулення проймає від такого розумного облаштування держави, це ж треба розуміти, що безробіття у них зовсім нема.
— Верделет, Розпорядник Церемоній.
Наш еквівалент: шеф протоколу, дивись, як осудливо глянув на незастібнуту рукавичку.
— Суккор Бенот, Начальник Євнухів. Азія, Азія, перехвалив я їхню цивілізованість, це ж треба — толерація опозиції і офіційні гареми!
— Хамос, Лорд-Камергер, Рицар Ордену.
— Мелхом, Скарбник.
— Місрох, Головний Мажордом.
— Бегемот, Головний Чашник.
Гм, на кота схожий. На великого товстого чорного кота.
— Догон, Головний Камердинер.
— Мулін, Перший Покойовий.
— Кобал, Театральний Адміністратор.
— Асмодеус, Директор Казино.
— Ніббас, Головний Мім.
— Антіхріст, Жонглер Словами і Лицедій.
…На осавулове вийшло: з гостин Вельзевулових вони вже нікуди не пішли. Не змогли відвідати сьоме небо, бо так напилися на бенкеті, що ледь не повмирали. Спали в холодцях невідомого походження, а потім Головний Чашник Бегемот цілий день їх відпоював дуже помічним коктейлем рубінового кольору…
Прощаючись, Котигорошко все-таки спитав Вельзевула, чому його імперія не має дипломатичних відносин з Україною. Гостинний Імператор відповів якось загадково і дещо алегорично:
— А чи потрібен, скажімо, вавілонський амбасадор у Вавілонії?!
Поручник Котигорошко вирішив освоїти якийсь суміжний фах. Електронною поштою він поспілкувався з усіма своїми колегами — командирами чот спецсотні бойової магії і виявилося, що до співпраці готовий лише командир чоти «Гримуар» осавул А.Г.Ріппа. Решта були хто де — командир чоти «Відун» поручник Олегвіщий поїхав на урочисте відкриття керамічної фабрики у Трипілля; сотник Шиванський, командир чоти «Браман», перебував у глибокій медитації; чотовий командир «Каббали» сотник Елохіменко тимчасово був відряджений у розпорядження сотенної інтендантської служби — допомагав закуповувати магічні атрибути;
командир чоти «Вікка» поручник Рогорог відбув у Британію — його виписав як особистого консультанта виконроб будівництва комплексу «Стоунгендж»; поручник Канні-Баллон не міг вийти із експерименту, який він поставив над самим собою, і дезомбуватись. Зате осавул Ріппа охоче погодився прилучити колегу до магічних таємниць профілю своєї чоти.
— Отож, Вишнеславе, — говорив Котигорошкови осавул Ріппа телефоном, — двадцять першого вересня рівно о двадцять першій годині двадцять одна хвилина ти маєш зосередитись і замедитувати на ось цьому талісмані, який я послав тобі електронкою. — Котигорошко вже мав перед собою білий аркуш з видрукуваною принтером якоюсь карлюкою. — Замкнись у своїй кімнаті, Вишнеславе, — напучував Котигорошка осавул Ріппа, — вимкни усі засоби зв'язку, освітлення, телевізор і довго дивись на печатку «Лемегетон». Потім прийду я і проведу для тебе цікаву екскурсію.
У призначений час, після виконання усіх технологічних операцій, осавул Ріппа, який з'явився невідомо звідки, ввів Котигорошка у якийсь сіро-сріблястий простір, що справляв враження безкінечного.
— Суть церемоніяльної магії, що базується на таємних чорних книжках — гримуарах, — почав свою лекцію осавул Ріппа, — полягає в тому, що оператор, він же маг, викликає потрібного йому духа і той виконує поставлене перед ним завдання. Від ступеня складности і характеру завдання залежить, якого саме духа треба викликати. А поки ми їх не турбуємо, вони собі мирно мешкають на семи небесах, причому на кожному небі є по три ієрархії духів — добрі, злі і нейтральні. Зазвичай, роботу виконують або добрі, або злі, а нейтральні, як їх ще називають олімпійські, в основному виконують внутрішні функції — забезпечують життєдіяльність небес, наглядають за порядком, несуть прикордонну службу і є своєрідним миротворчим контингентом між добрими і злими, вони ж приймають гостей. Отже, почнемо з першого неба Шамаїн.
— Прошу!
— Прошу, прошу, — Котигорошка і осавула Ріппа гостинно припрошував олімпійський дух Фул, занудна особа з кривою посмішкою, — прошу на небо Шамаїн. Я вам зараз коротко розповім історію виникнення нашого неба, потім відвідаємо територію доброго духа Гавриїла, а затим — злого — Асмодея. Чи, може, панство бажає навпаки?
— Панство бажає, аби ти, Фуле, трохи помовчав, — безцеремонно обірвав духа осавул Ріппа, — ми тут довго не затримуватимемось. Оглянь, Вишнеславе, цей пейзаж і підемо далі. До речі, це небо пов'язане з днем життя — понеділком, планетою — Місяцем, а зодіакальним знаком — Рака. Але нам час йти далі.
Не встиг Котигорошко як слід роздивитися нудний фіолетовий ландшафт, як вони опинилися на другому небі.
— Це Раквіє, — пояснив осавул Ріппа, — небо духа олімпійського Офієла, ось він спить під кущем, ледащо рідкісне, ану вставай, неробо! — Дух Офієл поволі підвівся. — Це небо вівторка, — пояснював далі осавул Ріппа, — планети Меркурія, тому тут усе таке мінливе, як ртуть, зодіакальних знаків Близнюків та Панни, тут же мають свої володіння добрий дух — Самуїл, злий — Левіафан. Ходімо далі.
Третє небо під назвою Сагун зустріло їх зеленуватим сліпучим сяйвом і весняним пейзажем.
— Це олімпійський дух Гагіт, — відрекомендував осавул Ріппа гарненького, як молода дівчина, духа, — дуже веселе створіння.
Дух Гагіт дзвінко засміявся і пустив Котигорошкови очима бісики.
— День цього неба — середа, планета — Венера, а зодіакальні знаки — Бичок і Ваги, — пояснював осавул Ріппа. — Добрий дух — Анаїл, злий — Астарот. Добре тут, але треба рухатись далі.
На четвертому небі, що називалося Зебул і поєднувалося з днем тижня — четвергом, планетою — Юпітером, зодіакальними знаками Стрільця та Риб, дорогих гостей зустрів привітний дух Бетгор і дуже припрошував їх відвідати ще володіння доброго Сашиїла та злого Беліяла, але вони мусили розпрощатися.
На п'ятому небі — Махон — їх зустрів високий похмурий нервовий дух Фалек і по-військовому відрапортував:
— П'яте небо, під назвою Махон, день життя — п'ятниця, планета — Марс, знаки зодіака — Баран і Скорпіон, добрий дух — Касиїл, злий дух — Сатанаїл, доповідає олімпійський дух — маршал Фалек Войовничий!
— Ви вільні, Фалеку, — сказав осавул Ріппа і шепнув на вухо Котигорошкови: — Страждає на манію величі, уявляє себе великим полководцем.
На шостому небі, що має ім'я Арбател, день — суботу, планету — Сатурн, зодіакальні знаки — Козеріг та Водолій, олімпійця — Аратрона, доброго — Рафаїла та злого — Вельзевула, на них чекав сюрприз: злий дух Вельзевул давав урочите прийняття з нагоди державного свята — Дня незалежности нижньої ієрархії шостого неба, так званої Великої Інфернальної імперії.
— Мусимо бути гостями, — сказав Котигорошкови осавул Ріппа, коли меткий посланець вручив їм запрошення Вельзевула — шматки пергаменту зі шкіри невідомого походження з печатками їх власника, — бо інакше пан Вельзевул може образитись, а це тут дуже небажано.
Поки вони одягалися у завбачливо доставлені їм разом із запрошеннями фраки і білі камізельки та лаковані черевики, осавул розповів Котигорошкови деталі:
— Наше щастя, що ми без особливих пригод пройшли перші шість небес, тобто, я маю на увазі, що на жодному з них на той час не було якогось державного чи родинного свята, бо засіли б ми там надовго. До речі, на сьоме небо ми уже, мабуть, не потрапимо, тож я тобі коротко опишу його. Називається воно Макен, олімпійським духом там такий собі Ох, день, як ти уже здогадався, — неділя, планета Сонце, зодіакальний знак — Лев, добрий дух — Михаїл, а злий — Люцифер.
— Слухай, колего, — спитав Котигорошко осавула, — у мене виникло запитання, що має робити дух, ну, скажімо, Самуїл, коли в один і той самий час його викликають на службу двоє магів, хоча б ти і я? Що йому — роздвоюватись?
— Та ні, — засмівся осавул, — я не сказав тобі, що у кожного з верховних духів є цілі армії нижчих духів. У згаданого тобою Самуїла є два перші заступники — генерал-фельдмаршали Арнінієль і Харпон, у тих, у свою чергу, по три генерали, у першого — Дарсіель, Брумієль, Несторієль, у другого — Хармеас, Мересін, Храніан, у кожного з цих генералів — по два генерал-лейтенанти, по три генерал-майори і по десятку полковників, а у тих — відповідно нижчі чини, аж до тисяч і тисяч рядових. А якщо станеться так, як ти змоделював, то Самуїл з поваги до обох магів не прийде до жодного, а до обох пришле своїх перших заступників, якщо на службу покличуть три маги, то буде послано трьох генерал-лейтенантів у супроводі переконливого прохання про вибачення та засвідчення пошани. Назагал скажу тобі, Вишнеславе, що сервіс у цих духів, як у кращих корчмах Харкова і Полтави.
— Гості з матеріяльного світу! — оголосив про прибуття Котигорошка і осавула Ріппа мажордом, коли вони ввійшли у величезний похмурий Вельзевулів палац, змурований з червоного застиглого вогню.
їх зустрів сам господар.
— Маг А.Г.Ріппа, — відрекомендувався осавул.
— Маг К.Т.Горошко, — назвав себе навчений осавулом Котигорошко.
— Імператор Великої Інфернальної Імперії, засновник і Великий Магістр Ордена ФЛІ і так далі, — весело промовив Вельзевул і, махнувши полою довгого вогненно-червоного шовкового плаща, жестом запросив гостей до зали. — Прошу знайомитися з моїми придворними. — Вони пішли вздовж шеренги пишно вбраних вельмож, кожен з яких при наближенні до них Імператора з Котигорошком і осавулом Ріппа називав себе.
— Сатан, Лідер Опозиції.
Та у них справжня демократія, подумав Котигорошко, відважуючи поклон бундючному духови в демонстративно біднішому, ніж у інших, одязі, а цей ще в популізм грає.
— Ієронімус, Принц Смерти, Великий Адепт Ордену.
— Молох, Принц Землі Сліз, Великий Адепт Ордену.
— Плутос, Принц Вогню.
Тож ось ви, голубчики які. Премилі Хлоп'ята!
— Леонард, Великий Майстер Шабашу, Рицар Ордену.
— Баал, Міністр Угод.
Скромно відрекомендувався, а які ж у нього колосальні можливості, це — майже теж саме, що начальник податкової служби та міністр фінансів в одній особі у нашому світі.
— Прозерпіна, Лукавая Спокусниця, Принцеса Грайливих Духів.
Ну, ваших підопічних ми добре знаємо.
— Адрамелек, Лорд-Канцлер, Великий Адепт Ордену.
— Астаротік, Головний Скарбник.
— Нергал, Начальник Таємної поліції. А без вас як же ж?!
— Баалберіт, Головнокомандувач Армії, Головний Адепт Ордену.
— Бельфегор, амбасадор у Гелії.
— Маммон, амбасадор у Германії.
— Веліял, амбасадор у Турані.
— Ріммон, амбасадор в Африці.
— Тамус, амбасадор у Старій Европі.
— Мартінет, амбасадор в Атлантиді.
Цікаво, чому нема посла в Україні, одне з двох — або він зараз виконує свою місію в Неньці, або Україна ще не має з Імперією Вельзевула дипломатичних стосунків. Треба опісля спитати Імператора.
— Хабарон, Лорд-Верховний Суддя. Ах, непідкупний ти наш!
— Аластор, Спеціяльний Уповноважений з громадських робіт.
Просто розчулення проймає від такого розумного облаштування держави, це ж треба розуміти, що безробіття у них зовсім нема.
— Верделет, Розпорядник Церемоній.
Наш еквівалент: шеф протоколу, дивись, як осудливо глянув на незастібнуту рукавичку.
— Суккор Бенот, Начальник Євнухів. Азія, Азія, перехвалив я їхню цивілізованість, це ж треба — толерація опозиції і офіційні гареми!
— Хамос, Лорд-Камергер, Рицар Ордену.
— Мелхом, Скарбник.
— Місрох, Головний Мажордом.
— Бегемот, Головний Чашник.
Гм, на кота схожий. На великого товстого чорного кота.
— Догон, Головний Камердинер.
— Мулін, Перший Покойовий.
— Кобал, Театральний Адміністратор.
— Асмодеус, Директор Казино.
— Ніббас, Головний Мім.
— Антіхріст, Жонглер Словами і Лицедій.
…На осавулове вийшло: з гостин Вельзевулових вони вже нікуди не пішли. Не змогли відвідати сьоме небо, бо так напилися на бенкеті, що ледь не повмирали. Спали в холодцях невідомого походження, а потім Головний Чашник Бегемот цілий день їх відпоював дуже помічним коктейлем рубінового кольору…
Прощаючись, Котигорошко все-таки спитав Вельзевула, чому його імперія не має дипломатичних відносин з Україною. Гостинний Імператор відповів якось загадково і дещо алегорично:
— А чи потрібен, скажімо, вавілонський амбасадор у Вавілонії?!